Піщуга, ги, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст… в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 190.