Пічкур, ра, м.

1) Истопникъ. (Черк. у.), кочегаръ. Н. Вол. у.

2) Любящій лежать на печи. Левиц. Пов. 189.

3) Рыба бычекъ, Gobio. Мнж. 189. Ум. Пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 189.