Підштрикувати, кую, єш, сов. в. підштрикну́ти, ну́, не́ш, гл.

1) Подкалывать, подколоть.

2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 185.