Підцупити, плю, пиш, гл.

1) Подтянуть, подтащить.

2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. І. 29.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 184.