Підхвебель, ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від… підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 184.