Підтягати, га́ю, єш, сов. в. підтягти, гну, неш, гл.

1) Подтягивать, подтягнуть; подтаскивать, подтащить.

2) Только сов. в. Мочь потащить, сдвинуть съ мѣста. Циган узяв келеп, — насилу підтяте. Рудч. Ск. II. 188.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 183.