Підтроюдити, джу, диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 183.