Підстрибувати, бую, єш, сов. в. підстрибну́ти, ну́, не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 180.