Підручний, а, е.

1) Подвластный, подчиненный.

2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109.

3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 177.