Підпускати, ка́ю, єш, сов. в. підпусти́ти, пущу, стиш, гл.

1) Подпускать, подпустить.

2) — бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли. Стор. МПр. 69.

3) — москаля. Врать, соврать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 176.