Підпалок, лка, м.

1) Родъ плоскаго хлѣба. О. 1861. XI. Св. 67.

2) = Підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. Ном. № 10237.

3) = Підпалак. Вх. Лем. 449.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 174.