Підневолювати, люю, єш, сов. в. піднево́лити, лю, лиш, гл. Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Та відьма підневолена мені. К. ПС. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 173.