Підмагати, га́ю, єш, сов. в. підмогти́, можу, жеш, гл.

1) Помогать, помочь.

2) — кого́. Поддерживать, поддержать. Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені. МВ. (О. 1862. III. 77).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 171.