Підлазити, жу, зиш, сов. в. підлі́зти, зу, зеш, гл.

1) Подлѣзать, подлѣзть подъ что нибудь. Підліз під лаву.

2) Подлѣзать, подлѣзть ближе, подползать, подползти ближе. Він спить, а гадюка до його підлазить — от-от укусить.

3) Взлѣзать, взлѣзть. Підліз він вище (на дереві). Чуб. II. 84.

4) Подходить, подойти лестью. Вона підлізла до Оксани та й стала їй росказувати, як то копитан її любить. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 169.