Підкопувати, пую, єш, сов. в. підкопа́ти, па́ю, єш, гл.

1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23.

2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 168.