Підкладка, ки, ж.

1) Предметъ, служащій для подкладыванія подъ что нибудь. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок. Левиц. Пов. 20.

2) Подкладка (одежды).

3) Подошва башмака. Вх. Зн. 49.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 167.