Підклад, ду, м.

1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад. Федьк.

2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло. Шух. I. 78. Вх. Зн. 61.

3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, дуги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держак — древко. Шух. I. 228.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 167.