Піддивлятися, ля́юся, єшся, сов. в. піддиви́тися, влюся, вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 164.