Підв’язувати, зую, єш, сов. в. підв’язати, жу, жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв’язавши та червоні сап’янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв’язати? Черниг. у. На здобитки, підв’язавши литки. Ном. № 10322.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 162.