Підбичувати, чую, єш, гл.

1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати.

2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 159.