Про УКРЛІТ.ORG

підбивати

Підбивати, ва́ю, єш, сов. в. підбити, підіб’ю, єш, гл.

1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб’ють кониченьки ноги. Мет. 288.

2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. АД. І. 169. Він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052.

3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата… тютюн підбивали. О. 1861. V. 71. Я вдень, до обід, гурки підбивала. Г. Барв. 92.

5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 158.

вгору