Під’язник, ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. Під’я́зничок. У мене в скрині той платочок під’язничок, що під’язую зімою. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 185.