Пшикати, каю, єш, сов. в. пшикнути, ну, неш, гл.

1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).

2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 504.