Пухир, ра, пухи́рь, ря́, м.

1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г.

2) Пузырь.

3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 502.