Пустоб’Яка, ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб’яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 501.