Пупець, пця́, м.

1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. І. 260.

3) Пуповина. Дитині в її животі пупець… обмотався довкола шиї. ЕЗ. V. 180.

3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех.

4) Часть косы (инструмента). См. Коса 1. Шух. І. 169.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 499.