Пукати, каю, єш, гл.

1) Стучать.

2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло. Стор. МПр. 87.

3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи. ЕЗ. V. 246.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 499.