Пук, ка, м.

1) Пукъ. Пов’яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у.

2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 498.