Про УКРЛІТ.ORG

прісний

Прісний 2, а, е.

1) Прѣсный.

2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь… сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 455.

вгору