Прошкепитися, плюся, пишся, гл. = Прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 491.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Прошкепитися, плюся, пишся, гл. = Прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 491.