Прошивати, ва́ю, єш, сов. в. прошити, шию, єш, гл.

1) Прошивать, прошить.

2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь. K. Іов. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 491.