Прочунювати, нюю, єш, сов. в. прочуняти, няю, єш, гл.

1) Приходить, прійти въ себя.

2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 491.