Прочистка, ки, ж.

1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові. Рк. Левиц.

2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка. Волч. у.

3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 490.