Прочинатися, на́юся, єшся, сов. в. прочну́тися, ну́ся, не́шся, гл.

1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. Морд. К. 63. На зорі-зорі я прочнулася. Шевч. 295. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». Драг. 137.

2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати…. поки аж прочнувся він. Рудч. Ск. І. 136.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 490.