Прохопитися, плюся, пишся, гл.

1) Проснуться. ЕЗ. V. 85. Дитя ся прохопило. Гол. І. 59.

2) Ошибиться, промахнуться.

3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись. Левиц. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 489.