Протеріблювати, люю, єш, сов. в. протеребити, блю́, биш, гл.

1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. Н. Вол. у.

2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. Н. Вол. у.

3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 484.