Простягати, га́ю, єш, сов. в. простягти, гну, неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 483.