Простругувати, гую, єш, сов. в. проструга́ти, га́ю, єш, гл.

1) Проходить, пройти строгая, прострогать.

2) Прочищать, прочистить дорогу. Простружу доріженьку к святому Великодню, — водицею заллє. Мил. 193.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 483.