Просторікуватий, а, е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 482.