Про УКРЛІТ.ORG

просто

Просто нар.

1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв.

2) Прямо. Пливи… під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Стор. Іде… пані, та просто до їх у двір. Рудч. Ск. II. 64.

3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 482.

вгору