Прослебізувати, зу́ю, єш, гл.

1) Прочесть по складамъ. О. 1862. І. 68.

2) Проговорить или прочитать вяло.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 480.