Просвітлий, а, е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Н. Вол. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 478.