Просвистіти, щу, стиш, гл.

1) Просвистѣть.

2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. І. 529.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 478.