Про УКРЛІТ.ORG

пропускати

Пропускати, ка́ю, єш, сов. в. пропусти́ти, щу́, стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ. Ком. II. 42.

2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. Чуб. V. 453.

3) — дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму. Рудч. Ск. І. 62.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 476.

вгору