Пропивати, ва́ю, єш, сов. в. пропити, п’ю, єш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. Рудч. Ск. II. 21. Пропивати батька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы. Мил. 125.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 475.