Пронудити, джу́, диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 474.
пронудити
-
а
-
б
-
в
-
ґ
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я