Промишляти, ля́ю, єш, гл.

1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. І. 100.

2) — про себе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 472.