I. Пролітати, та́ю, єш, сов. в. пролеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.

II. Пролітати, та́ю, єш, гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала. Чуб. V. 336.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 470.