Проколюватися, лююся, єшся, сов. в. проколо́тися, люся, лешся, гл.

1) Прокалываться, проколоться.

2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині… проколюються зуби. Ез. V. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 469.