Проклинатися, на́юся, єшся, сов. в. проклястися, нуся, не́шся, гл.

1) Проклинаться, быть проклятымъ. Шевч. 212.

2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали. ЕЗ. V. 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 469.